Поїхала з подругами відпочивати до Катару, і зрозуміли, що правильно обрали травень місяць. Навіть навесні, у столиці Катару, у місті Доха, стояла сильна спека, яка небагато спадала надвечір. Температура води була теж надзвичайно високою. Купатись було одне задоволення. Правда, треба було обов'язково користуватися SPF, тому що в сорокаградусну температуру можна легко обгоріти на сонці. Напевно, якби поїхали в літній період, то погода була б ще спекотніша. Для людей, які живуть у помірному кліматі, навіть травнева погода тут була дуже спекотною, а влітку це був би, мабуть, перебір.
Країна:
Місто:
Місяць:
Торік у травні відпочивав у Досі. Доха в цей час спекотна. У найспекотніший час дня доводилося сидіти в готелі з увімкненим кондиціонером. Але зат з ранку і ближче до вечора можна позасмагати і купуватися в теплому морі. Ближче до ночі можна гуляти містом, милуються пам'ятками. Вночі цей період дуже теплі. Потік туристів досить великий, але проблем із готелем не було, місця достатньо.
Туреччина з Єгиптом набридли, захотілося екзотики. Так, і не спекотно там у березні, коли випала відпустка. В агентстві запропонували Катар (Доху), про які я нічого не знала зовсім навіть де це. Але опис сподобався, і в результаті - повне захоплення! Про саму країну можна розповідати безкінечно, але сайт про погоду. Отже... Було дуже сонячно і спекотно. Вдень у середньому 30 градусів, +/-. Вода градусів 22-23. Теж дуже тепленька, але порівняно з повітрям – освіжає. Дощ, як мені здалося, дуже рідкісне явище. Не було й близько. Вечорами також дуже тепло, але все одно +20-22. Можна у сарафані ходити.
Якщо хочете на морі у квітні, а не знаєте куди поїхати, то можу порекомендувати Доху, що в Катарі. Цього місяця тут тепло та сонячно. Дощ тут у квітні велика рідкість. Мені сподобалося засмагати та купатися. Сонце не смажить надто сильно і не залишає опіків. Вода у морі тепла, комфортна для купання. Особисто я провів практично всю відпустку на пляжі, хоча в місті також є на що подивитися.
Якщо ви хочете на морі, а відпустку вам дали у березні, то летіть у Катар. Був торік у березні у Досі і мені сподобалося. Вдень там тепло, спокійно можна купатись у морі. Опадів не було, весь час лише сонце. Вночі температура різко падає, тому вечірні та нічні прогулянки тут не найкраща ідея. Але це єдина хвилина. У всьому іншому місце для відпочинку гарне. Крім моря, є куди піти і на що подивитися.
Я відвідав Доху у лютому 2024 року в рамках ділової поїздки. Я був приємно здивований тим, як комфортно та цікаво було провести час у цьому місті. Погода була ідеальною для мене: не надто спекотно і не надто холодно. Середня температура вдень становила близько 24°C, а вночі - близько 19°C. Небо було майже завжди зрозумілим, і дощ йшов лише один раз за весь місяць. Вітер був помірним, і я не відчував жодного дискомфорту від пилу чи вологості. Я насолоджувався прогулянками набережною Корніш, де можна побачити вражаючі види на затоку та хмарочоси. Я також відвідав кілька музеїв, таких як Музей ісламського мистецтва та Національний музей Катару, де можна дізнатися про багату історію та культуру цієї країни.
Доха для нас стала справжнім відкриттям. Провели там різдвяні канікули і анітрохи не пошкодували, що обрали саме цей напрямок. Місто зустріло нас теплою погодою, без дощів. Ми думали, що буде занадто спекотно, а тому взяли багато літніх речей, але ввечері, а два дні і вдень було досить прохолодно, тому спортивні костюми, які ми взяли собою в останній момент, якраз до речі. Єдине місце, де було відносно спекотно – це пустеля. Вирішили не упускати можливості побачити місцеві бархани та купили екскурсію на джипах у місцевих. Місце воістину магічне і чарівне, за чотири години здобули стільки емоцій, що вистачить не на один місяць.
Спланували свою поїздку до Дубаї таким чином, щоб кілька днів провести у Досі. До цього про Катар знали тільки те, що там проходив чемпіонат світу з футболу і в нас були певні очікування від цієї країни, але вони не виправдалися. Насамперед не сподобалася погода: з одного боку, світило сонце і було цілком комфортно, але постійні вітри та висока вологість просто вибивали з колії. Про піші прогулянки містом не могло бути й мови, тому пересувалися таксі. Місцеве населення назвати доброзичливою мову не повертається, вони посміхаються тільки тоді, коли розуміють, що з тебе можна щось набути, наприклад, продати нікому не потрібні речі за космічними цінами ((
